top of page
взаємодія.png

НАПРЯМКИ РОБОТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ:

  1. діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;

  2. профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;

  3. корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;

  4. навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;

  5. консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;

  6. зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;

  7.  просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу;

  8.  інші напрямки (організаційно-методична функція, зв’язки з громадськістю, тощо).

​

  • Наказ МОН від 08.08.2017 № 1127 “Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року”

  • Лист МОН від 27.06.2019 № 1/9-414 “Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”

  • Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України”Лист МОН від 18.07.2019 № 1/9-462 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної службі у системі освіти на 2019-2020 н.р.”

ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ Є:

  • адаптація здобувачів освіти 1х класів та профілактика дезадаптації здобувачів освіти при переході з початкової ланки школи в середню (виявлення можливої «групи ризику»);

  • адаптація здобувачів освіти, які мають труднощі у навчанні, поведінці, ознаки емоційних розладів (діти, що займають у класі позицію «відторгнутих»); визначення причин труднощів і розробка шляхів їх подолання;

  • робота з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями (психодіагностика дітей з високим інтелектуальним потенціалом; виявлення обдарованих і талановитих дітей; індивідуальні психологічні консультаціїданим дітям та їх батькам);

  • психологічний супровідрозвитку підлітків (діагностика особистісних рис та якостей, особливостей характеру; стимулювання саморозвитку та самовиховання; консультування з особистісних проблем; тематичні бесіди);

  • надання допомоги в професійному самовизначенні старшокласників (групова діагностика професійних інтересів, здібностей; профорієнтаційні бесіди, індивідуальні психологічні консультації щодо питань професійного вибору) та профільному навчанні;

  • надання допомоги в підготовці учнів 11 класу до ЗНО;

  • робота із здобувачами освіти старшого шкільного віку (виявлення психологічної готовності до дорослого життя; діагностика варіантів особистісного самовизначення; допомога у вирішенні особистісних проблем, індивідуальна і групова робота з педагогами, батьками з питань відхилень в поведінці та проблем дітей, пошуку взаєморозуміння);

  • пропаганда здорового способу життя, профілактика наркотичної, алкогольної, тютюнової, комп’ютерноїзалежностей та профілактика ВІЛ/СНІД;

  • профілактична робота щодо запобігання торгівлі людьми;

  • забезпечення захисту прав і свобод дітей, створення безпечного середовища (запобігання насильству в учнівському колективі та домашньому насильству), робота щодо попередження булінгу, виявлення та подолання насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми;

  • психологічний супровід здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

  • профілактична робота щодо попередження виникнення випадків суїциду і самоушкоджень;

  • організація надання допомоги постраждалим внутрішньо переміщеним учням їхнім батькам та членам родини в адаптації до нових умов проживання і навчання, дітям і сім’ям учасників АТО;

  • психологічне і соціально-педагогічне забезпечення та супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, консультативна і просвітницька робота з батьками;

  • налагодження взаємодії з громадськими організаціями.

НАВІЩО ДІТЯМ ПОТРІБНІ ШКІЛЬНІ ПСИХОЛОГИ?

Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?

В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.

ЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАРАЗ НАЙБІЛЬШЕ ТУРБУЮТЬ
ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ?

В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ТРЕБА, НЕ БОЯЧИСЬ, ЙТИ ПРОСИТИ ДОПОМОГИ У ПСИХОЛОГА?

Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.

bottom of page